У Міністерстві освіти надали роз'яснення щодо затвердженого урядом переліку професій загальнодержавного значення, підготовка кадрів за якими здійснюватиметься у професійно-технічних навчальних закладах за кошти державного бюджету. Як відомо, до переліку професій включено 19 спеціальностей, які, на думку чиновників, мають загальнодержавне значення, серед яких зокрема: виноградар, верстатник деревообробних верстатів, живописець, бджоляр, верстатник широкого профілю, токар, тістороб, фрезерувальник, монтер колії, слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів, помічник машиніста тощо.
У відомстві зазначають, що у рамках децентралізації освіти в 2016 році зобов'язання щодо фінансування професійно-технічних навчальних закладів було передано на місцевий рівень. Це означає, що замовлення на кадри повністю формуватиме місцева влада, виходячи з потреб власного ринку праці.
У МОН також наголошують, що мережа навчальних закладів залишилась старою, і побудована вона за логікою, коли замовлення формується на загальнодержавному рівні.
«У нас є, наприклад, професія «Машиніст бурової установки», за якою проводять підготовку лише в одному закладі на всю Україну. Тобто заклад обслуговує всю країну, при цьому, за умов децентралізації, фінансувати навчання на ній з власних доходів має лише одна область, в якій розташовано ПТНЗ. Очевидно, що місцева влада може бути не зацікавлена витрачатися на підготовку кадрів, які потім працюватимуть деінде і не приноситимуть кошти у місцевий бюджет», - пояснює заступник міністра освіти Павло Хобзей.
Також у міністерстві повідомляють, що за такої ситуації, попри реальний попит на професії на державному ринку праці, місцеві органи влади можуть відмовитись від них, що створить суттєві проблеми для роботодавців.
За словами Павла Хобзея, бджолярництво – потужна галузь сільського господарства в Україні. Україна поступово стає провідним експортером меду до Євросоюзу і за підсумками 2015 року посіла перше місце у Європі та третє місце у світі за обсягом виробництва цього продукту.
«Мед виробляють по всій Україні, але проводить підготовку фахівців за цією спеціальністю обмежена кількість навчальних закладів. Ми повинні проводити реформи та йти на непопулярні кроки для того, щоб покращити систему освіти в Україні. Але на шляху змін ми повинні подбати, щоб з фінансових причин не припинилась підготовка потрібних українській економіці спеціальностей», - зазначив заступник міністра.
Також він наголосив на дефіциті інших професій в Україні.
«Для ілюстрації: загалом по країні для здобуття професії виноградар на першому, другому та третьому курсах у ПТНЗ навчається 44 учні. При цьому на ринку праці зараз 1622 вільні вакансії для таких спеціалістів. У наступному році з 44 учнів випуститься лише третя частина і, очевидно, що навіть це не зможе в достатній мірі задовольнити існуючі потреби. І така ситуація по всіх вибраних гостродефіцитних спеціальностях. Той же «верстатник деревообробних верстатів» - навчається 1426 учнів, потреба – 2600», - сказав Павло Хобзей.
Він повідомив, що список професій загальнодержавного значення буде затверджуватися щорічно, починаючи з 2017 року. Передбачається, що у процесі формування бюджетів на наступні роки його можна буде корегувати з огляду на потреби, які постануть перед українським ринком праці.
Освіта.ua
18.11.2016
Немає коментарів:
Дописати коментар